Дзвоник

А дзвіночок всередині мене вже заздзвонив... Дзинь-дзинь-дзинь...
Вирішив сповістити, що мені вже має стати весело... І таки стало весело! Але нерадісно. Що то такеє? Уже намалювала собі в голові казна-що і сиджу невесела. Усе не так, як має бути. Хоча хто знає, як має бути? Отож, ніхто. А я вже подумки знайшла собі на голову пригод і не можу розплутатися. Талановито! Певно, заразилася від подруг, які тим активно страждають. От ні, щоб сидіти наразі і займатися корисною справою. Ні, я сиджу і неясно чим займаюся.

Хоча, певно, мене вже можна привітати. Мої теперішні переймання показують, що справи йдуть краще. От іще влаштую собі перевірку Вінграновським і Костенко, щоб напевне вже.

Мила бесідую сама із собою.