Цікавість завжди змагається в людині із рефлексом самозбереження. Дехто стрибає з парашутом, дехто підкорює гірські вершини, а дехто лізе на ті самі граблі в надії, що все обійдеться. І одна справа - дивитися на таких людей збоку, і зовсім інша - бути на їхньому місці самому.
Особисто я люблю шампанське, тож ризик мене не має спиняти. І якби не гіркий попередній досвід, я б, певно, і не замислювалася. Але так, як раніше, жити вже не виходить. Це кляте дорослішання проявляється у вигляді гамівної сорочки, яка сковує і не пускає. Але ж то на користь, чи не так?)
Немає коментарів:
Дописати коментар